На столі стоїть Кутя -
Символ предків та добра.
Мати мовить на колінах
Їй відомі лиш слова:
"Він на сході
Мерзне у землі,
Так самотньо й холодно
На тій, "чужій" війні.
Обніми мою дитину,
Всіх тих хлопців,
Що пішли
В печальну днину.
Тут про нього пам'ятають.
Бачиш?! Ось, стоїть горня,
Миска, ложка
І свіча.
Знаю, він прийде сьогодні, як усі:
Мертві, ненародженні й живі,
Поєднаються в одне,
Зірка сповістить про це.
Я не знаю де він є.
Де б не був -
Я пам'ятатиму
Про все!"
06.01.2015
©Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
#СоціоПат
Читатити онлайн - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/PlNiVgAOR80[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549781
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2015
автор: Kukhta Bohdan