в цих місцях каяття за живе не бере,
цих поселень кістяк - безхребетна отара.
надхимерними зойками фрік-кабаре
відживає свій вік колумбійська сигара.
тут розсіює розбрат найгірша з епох,
чешуть верби світилом пропалені дреди.
поміж лав дезертирів-поганців і Бог
протирає хітоном замурзані кеди.
Самаель, що намиста снує з гільйотин,
з занепалих єдиний, хто дивиться вгору.
продавець оселедцю - святий Валентин
обміняє романи на фляшку Кагору.
плазуни ластівка́м проектують політ,
пост-хардкор лиже обрис церков кілогерцем.
навіть скутий дитячими примхами дід
вже будує з Лапландії но́вий Освенцим.
епілептики-хвилі кричать хором таїн,
фотосинтезним потом вмивається щавель.
тут ступає гладкими дорогами Каїн,
що проклав через болі знесилений Авель.
казино із азартом виховують злість,
тут російська рулетка та зброя з прицілом.
і один вірний спосіб позбутись цих місць -
двадцять грам із надли́шком звільнити від тіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549682
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.01.2015
автор: Марат Єсенський