Намальовано дивні гори.
Захід сонця червоний в них.
У підніжжі - до щастя нори,
Заборонено подих лих.
Світить свічка у підземеллі,
Розумніших за тебе нема.
Я малюю на чорній скелі
Твого серця широкий лиман.
Хтось знайде цю тісну печеру,
Штучним світлом заллє стіну.
І пізнає яку Венеру,
Я на скелі отут помянув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549553
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2015
автор: Андрій Конопко