Сплелись в єдиний вірний шлях добро і зло.
Прийняти все що буде, є і що було.
Із світлом поруч робить крок крилата тінь.
Життя - це зліт в палку блакить і біль падінь,
Це дзвін від тисячі мовчань і шепіт слів.
Дорога зіткана з світань і вечорів,
Сповита мороком ночей і сяйвом дня,
Де правда в кожного своя - та все ж брехня.
Сплітались долі і шляхи в живу печаль,
Кувались душі у вогнях в нетлінну сталь,
Щоб сталий лад розвіять в пил туманом літ,
Бо в ньому час навік завмер, загинув світ.
Далека стежка пролягла крізь спогад тиш.
Там дух у спокої застиг - вже не злетиш.
Безладдя розтривожить суть від забуття.
В хаосі - вічна боротьба, а кін - життя.
Вся вічність у вершинах гір, у снах роси,
Допоки в душах - блиск зірок і тінь краси.
Вплітає час усі шляхи у круговерть:
Добро і зло, падіння й зліт, життя і смерть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549399
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: Вітрова Доця