Зіжмакані

І  дощем  проб'е  по  щоці  минуле
Розіпнуть  на  скелеті  з  подихів  скованім
Ти  забудеш  як  й  я  все  забула
Зимні  промені,  вистиглих  повеней

І  махне  рукою  вчорашність  заплакана
Твоя  ніжність  розірве  зажурену  сірість
На  тернистих  стежинах  кимось  зіжмаканих
Розірве  нас,  а  потім  докупи  зліпить  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549362
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: Марамі