Навіть у пеклі не судять.
Знаєш, а за наші безчинства не придумали ще гріхів.
За наші безчинства навіть у пеклі не судять.
За секс в келіях і підсипану травку в кадилі не судили ще жодну тварину.
За голі тіла на дзвіниці та крики оргазму з-за стін вівтаря
буду горіти десь гірше ніж в пеклі, будеш горіти десь там де і я .
Але, знаєш, байдуже, що у ночі ми творили:
На ранок все покриє імла.
Ми підемо до отця і ти скажеш: "Простіть, отче, згрішив він і я"
Він гляне на нас очима Творця і скаже: "Прощаю, діти, йдіть до вівтаря"
Ми підемо, наче нічого не було, з'їмо "тіла" і вип'ємо трохи винця.
Пропросимо благословення в дорогу у того ж, до біса святого, отця.
А знаєш, я ніколи не забуду:
Дзвіниця, вівтар, келія.
Neyden Reed ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549278
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: Neyden Reed