Стара музика не викликає більше емоцій,
Давні спогади вже не стискають у грудях.
Здається, всередині мене так помирала осінь,
Ще до початку зими розчаровуючи у людях.
А відстань насправді ж не є погана,
Бо тільки вона покаже, - хто друг, а хто ворог.
І тільки той час, що біжить лукаво,
Розставить все на місця і поділить дороги.
Там зверху, мабуть, вже давно все по плану.
І випадковості зовсім невипадкові.
І люди ці давно не герої твого життя-роману.
Можеш змінити орієнтир і прогнати втому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549185
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2015
автор: Злата Конгсберг