Прозорий ранок…Он вже й сонце сходить…
Легенько повіває свіжий вітерець,
А під вікном гучні свої заводить
Пісні веселенькі маленький горобець.
Рожевим сяйвом світяться хмарини…
На листя, трави й квіти випала роса, –
Виблискують на листячку краплини
Звисає із трави перлиночка-сльоза.
Світанок сяє, а повітря свіже,
Дощем вночі промите, чисте, аж дзвенить,
І почуття зароджується ніжне
В душі, немов кохання ранньої весни.
Співає ранок і душа співає,
Щасливі мрії вихром в небо піднялись,
Бо кришталевий ранок сповіщає,
Що з мрією своєю стрінусь я колись.
22.07.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549076
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2015
автор: Martsin Slavo