Біль хоче щоб її відчували,
Головне потрапити точно ціль,
Мішень як привид, перед смертю стояли
І покладали на неї сотню надій.
Тіло любить шовк, тіло хоче щоб його торкались,
Уникаючи все більше, потрапляєш в багно
Ілюзія як привид, ілюзія фатум
Нам світить з тобою брехливе дно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2015
автор: Мария Инкерман