***

ти  бачиш  проміння,  утворене  сонцем.
а  я  досі  вірю,  у  темряву,  дякую.
зманілі  твої  плечі  в  кожному  зльоті
втопатимуть  якорем.

оздоблені  щирістю  прояви  -патії,
...симпатій,  апатій..,  від  щирого  серця
благаю  тебе  крізь  кистєву  пульсацію,
до  самого  денця,

побудь  бодай  ще  кількасот  хвилин  поруч.
а  йдеш  -  розчинись  у  підземному  натовпі.
ти  даш  мені  відсіч,  я  дам  тобі  фору,
щоб  перемагати.

останнії  дати  -  і  вже  25-те.
і  нового  року  нам  не  досягти.
і  ти.  Моїм  кредом  аби  не  була  ти,
тримав  негатив.

ти  дійсно  не  проти  і  дві  чашки  чаю
слугують  ключем  для  роботи  з  людьми.
чим  ближче  з  тобою,  тим  більш  відчуваю
початок  зими.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548979
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2015
автор: Митрик Безкровний