Нормальний мій стан – Кохання,
Мова моя – пісні,
Я кожен раз - востаннє
Слухаю «так» чи «ні».
Хто Долі моїй накреслив
Такий неспокійний шлях?
Я знову і знов воскреслий
В ніжних Твоїх руках.
Ти – кожен раз Незмінна,
Хоч змінюєш імена,
Жінка моя чи дівчина,
Навіки, завжди – Одна.
Муза моя одвічна,
Символ Любови й Краси,
Добре знайома й незвична,
В краплях ранкових роси,
Моє веселкове дівчатко,
Такий я уже дивак.
І кожен раз – спочатку
Слухаю «ні» чи «так»…
Ераст Іваніцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2015
автор: Ераст Іваніцький