Чого ти така важка пелюстко зими?
(Сонце приходить після опівночі)
Куди дивляться зорі яких нема?
Пролита кров незнайомих братів
заливає мої нутрощі з середини
і серце ззовні.. а ще — вітрила-легені
тому я не можу дихати
не можу говорити а тільки писати
зіницею ока і кров'ю що по вінця в мені
яка прибуває і прибуває
вливається в мене із вічних ран предків
героїв сучасників (надіюся не нащадків)
а ще Кров (о земле) Кров Спасителя
Кров Слова яке народжується щодня
яке розпинають щодня
але воно ВОІСТИНУ ВОСКРЕСАЄ
і засіває себе в родючім повітрі
та в серцях які б'ються поза грудьми
в лоні всюдисущого болю...
Голос: "блаженні миротворці..."
Господи, вірую в МИР
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548790
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Олександр Букатюк