Тобі, я голову схилю
Коріння мого Роде.
Життя віддам, я без жалю
За тебе мій народе.
Коли ж його, я покладу
Десь у чужому полі.
До тебе зіркою впаду,
Кометою на дворі.
Тебе Душею осягну,
І знов проймуся болем.
Як Мати в ковдру загорну,
Туманом сизим Поле.
Яри долини і гаї…
Укрию тіло кволе,
Щоби співали солов"ї
Й нехай відійде горе…
Хоч знову боляче мені,
Терни відкриють рани.
Я бачу свічі у вогні,
Лишитись хочу з Вами!
Якщо ж не пустять з тих світів,
Можливе апріорі…
В Шляху Чумацькому з віків,
Світитиму в дозорі.
Щоб відвернуть від вас біду
Там у небеснім Колі,
Що у Божественнім Саду,
Світитиму з неволі,
Вкраїно моя, доле!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548752
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Дід Миколай