Ви мабуть
забули,
що в підсумку
вірші стають травою,
узбіччям біля дороги,
або хмаркою
над головою.
А ми йдемо
не обертаючись
Все вперед
і вперед,
в незнання
і порожнечу,
коли нам старі загадки
розгадувати немає бажання
та уже й не під силу...
А вітер
своїми довгими руками
розгойдує дерева,
і листя,
яке спадає з них
кружляється над нами
та перетворюється
в слова...
9.06.2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548685
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Віктор Слюсар