О, як би хтілося мені
За стрілку часу зачепитись,
Її тримати у весні,
Промінням юності умитись.
Вернути втрачені часи,
Що марно канули у вічність,
Ріки почути голоси,
Що тихо відійшли в античність.
Та, що минуло те пройшло,
Його, як вітер, не прикути.
Зриваю лист – нове число…
Стараюсь, згаяне збагнути.
У нім відносини людські
І погляди на божу вічність.
Відкину думи я важкі,
В житті безумство і практичність.
І оберу Святе письмо,
І букви в серце я вкарбую,
Впаде буденності ярмо…
І стрілку часу відпущу я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548422
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: Східний