Десь замели сніги
твої сліди, напевно…
Ти впав, знесилено,
шукаючи тепло…
Та тільки той вогонь,
що ти палив даремно,
Чомусь не гріє…
все… за вітром… відійшло…
Десь… ти живеш... стежкИ
свої щодня торуєш…
У ритмі звичному заплуталось буття…
Та пам`яттю мене, досі
однак, вартуєш…
Хоча давно нема в минуле вороття…
Десь зачепились знову
вежами за хмари
Фортеці, сизий випиваючи, туман….
Ще,навіть не спізнав,
невідворотність кари…
Та… прийде…
ОБМИНЕ?..
гіркий самообман…
01.01.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548402
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: Лина Лу