[i]Знаю, лиш ти, не пробачиш, ні,
Щастя, на смак, на колір – зелене…
Елізіум – рай не на землі –
Згадай, в елізіумі про мене…
Знаю, що ти, не почуєш, ні,
Знов цей, тихій шепіт снігу з вітром…
Я, не стану янгеликом, ні,
Небо, стане – суддею, арбітром…
Знаю, не знатиму щастя, ні,
Щастя – має бути, лиш на взаєм…
В зимі – стати б сніжинкою на склі,
Зігріти душу, теплим чаєм…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548374
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: Валерій Кець