Усе, що я хотіла, ти дав їй,
Заглибився у вир страждань поволі.
Чи вистачить для неї моїх мрій?
Чи зможеш все забути мимоволі?
Складаєш навхрест руки на груді
І молишся все Богу так приємно,
А хто насправді ти в житті?
Й чому ненавистю палаєш не взаємно?
Додивлюєшся порносайти знов і знов,
Чарівно усміхаєшся дружині.
Неспішно снідаєш із нею без розмов...
Клянеш цей світ і сиплеш милостині.
Жахаєшся минулого свого,
Не віриш у підступність мами,
Не можеш пам"ятати із життя всього,
І бережеш усе, що було поміж нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548311
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2015
автор: Окса555