Ховають хмари місяць від очей,
Колише вітер віття на деревах.
Я прихиляюсь до твоїх плечей:
Ті плечі мают по обидва боки Лева.
Вдивляюсь в перший день Новий:
Щасливо миготять ялинки по квартирах.
Твій погляд такий німий й чужий,
І серце молить "Отче наш" і миру.
Немає тих розмов палких,
І не захоплює мене твоє вітанння.
Не буде і забав гучних
Так, як і не було побажання.
Життя кидає пазли в руки нам -
Зумій лиш поскладать картинку
Я пишу про зустріч Вам
І прагну побачити хоча б людинку.
Я не розчарована в житті,
В мені ніхто не розчарувався досі,
Але малюнки невиразні такі
Запам"ятилися найбільше... осінь...
Погляд у відчинене вікно...
Як місяць прагне заховатись!?
Прийми удар ти під ребро,
Коли захочеш знову закохатись.
До болю передбачуване усе:
Сплановані маршрути і події.
Платитимуть тепер за все....
За газ, за воду, за надії!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548308
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2015
автор: Окса555