Яка веселка гарна появилась
В промінні сонця, в вечоровім небі!
По сфері недосяжній простелилась
З моїх країв далеко, аж до тебе…
Одне крило веселка опускала
В моїм саду, немов рушник яскравий,
А потім піднімалась, розтавала,
Й спускалась, як відбиток семибарвний.
Веселка ця, немов місток між нами,
Дарує радість, в щастя світлу віру…
Та тільки мрія, мов туман, розтане,
Лише подує світанковий вітер.
16.04.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548287
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2015
автор: Martsin Slavo