У віршах душа поета,
Його голос з під
Чорно-білих заангажованих рядків.
Переживання, каяття, веселість.
З під тиші знову виринають
У майбуття.
Лиш просто букви-знаки в писемній формі,
А який вишуканий підхід
У цих кримезних малих створінь чорнила.
Очами голосними вринають в очі
Читача і, наче перевтілення...
...Немає минулих поетів,
Вони зпоміж нас на рядках.
16.12.14/22:06:04
♦♣♠♥
Що підкреслює ці криві рядки.
Що звертається до нечисті на Ви.
Кому стояти на колінах доснаги
І каяти про приховану біль.
Лиш послухайте
Про що щебечить білий світ.
Що з кнутом стоїть справжній лицемір.
Захисту благають з повними грошей
П'яниці, моральні інваліди.
В утробі матері уже начхали на мир.
Не питання, не благання
Порятують існування.
Коли всім на все до гузна,
Тоді для чого ці ж питання.
Розберіться в собі люди,
Відкиньте те, що заважає.
Подивіться чого більше
І до того спрямуйте хід.
Якщо воно вам не пече
І не калічить ближніх.
Тоді уже ви на коні,
Продовжуйте,
Не гальмуйте цей хід.
02.01.15/01:37:18
♦♣♠♥
Красуне, твій час ще на прийшов,
Витри сльози.
Подивись на світ хоч не такий,
Яким малюють у казках.
Посміхнись і не здайся злим почуттям.
Прискіпливі допити затягують вузол.
Байки, що за любов саджають до псих. лікарні.
А ти витри сльози,
Не каліч своє життя.
Потурбуйся за майбуття,
Без тебе його не буде.
Скінчилось, а ти боїшся відкрити очі.
Тримаєш страх за ноги.
Заспокойся, ніхто не влучить у тебе.
Візьмися за серце,
Якщо б'ється, то ти на земному Раю.
02.01.15/02:00:39
♦♣♠♥
До чого заговорили ви про це,
До чого брудні потоки думок
І гасла про свободу.
Колотнеча над одним простим пробач,
Ворожіння по зіркам
І агов чуже додому.
Філософія - розмаїття віровчень,
Одне лізе по головам
Приткнись до нас, а інше недоречне.
А може самі справимось,
А може ми є тим, що освітлює
Кожен крок спідкнувшоїся дивовижі.
Стіг сіна на плацу,
Бавиться дітвора.
Ось у чому радість,
Коли приходить старість.
02.01.15/02:47:08
♦♣♠♥
Перестаньте гвалтувати мій мозок.
Позатикайтесь, не призведіть до поганого.
Кохайтесь самі у своїй подобі
Мені не довподоби ваші жарти.
Не скорюсь, не маніть,
Обійдусь і без ваших порад.
Добре мати одну голову на плечах.
Одне рішення, одна втрата,
Спокута, а може вічне страждання.
Дві руки, дві ноги
Один мозок в голові.
Одне сонце, один я.
Одна правда,
А іншої нема.
02.01.15/03:20:20
♦♣♠♥
Я сам хворію,
Сам лікую свою хворобу.
Наче пороблено чієюсь ноготою.
Порізи зовнішніх кровавих крил
Хлестають сутінки п'яних сиріт.
Зла відьма у своїм підвалі
Колотить розчин зеленого окрасу.
Ворожить пір'ям вирваним із хвоста дивоптаха,
Що без згоди втратив свою сталеву міць.
Різні траєкторії ввижаються у маренні.
Кіл срібний би ввігнати у чорне простерадло.
Обладунками обвішаний простір часу,
Надіти і спасіння одразу спідкає.
Хворію невиліковною хворобою.
Назвати, стане соромно,
Що не зміг урятувати.
03.01.15/00:44:31
♦♣♠♥
Я стільки спав,
Що не зможу знову ж заснути.
Сон лихий, сон привітний
І без сноведінь валявся в ліжку.
Побачити насправді, що в уяві
Або хоч втілити, на зло, усім прийдешнім.
Не знаю, в кого вдався,
А вдача ця подобається мені.
Відкриті обійми різної долі
Прийму і заставлю їх боятись
Чи обожнювати мої непрості бажання.
Повністю оголений видно чим живу.
У тирі перед зброєю
На вдстані стою.
Влучить чи не влучить
Не хвилює це.
Як крізь холодну заметіль
Прориваю свій укір.
03.01.15/01:45:36
♦♣♠♥
Клоаки, пустодзвони, туалети -
Машини часу лицарів зухвалих.
Як у музеях виставка багата
Здається зовсім нікому не потрібна.
Писці, каркуші, попугаї,
Що скажуть те й нацарапає гортань пера.
Предвісники буремних колуарів,
Комахи порчених хотінь.
03.01.15/02:18:16
♦♣♠♥
Потрібно щоб був хтось під боком.
Симпатії ніс на руках.
Уподобання вузької колони
Ганчіркою з атласу протирав.
Потрібно щоб був хтось під боком
Ураз як побумав
І він тут як тут підсказує що вибрати краще,
А що почекати узмозі.
Найкращий товариш, брат по крові.
Не має?! Прийде от повір.
03.01.15/02:25:40
♦♣♠♥
Я люблю вас думки, люблю.
Не зрадите у вирі спокус.
Порятуєте влучною відповіддю
На сарказм гірких розчарувань.
Месники із середньовічного дійства,
Ви волю підлаштовуєте свою.
Підтримкою обзавелися і час не гаєте
Ви дорогоцінний.
Вселяєте крихту надії
У прострілене цвіллю життя.
03.01.15/02:34:24
♦♣♠♥
Усе, усе скажу собі
І викинути ручки невзмозі я зробити це.
Чорнило капає на біле.
Усе, усе, сердитий я,
У середині сміюся.
Не варто цих різких зусиль...
...Живу я, я живу.
03.01.15/02:40:54
♦♣♠♥
Погасло світло,
Я все бачу.
Торкаюсь дивини.
Великі кроки по зіркам
Я роблю без зусиль.
Тягну до себе небокрай,
За щось вчіпилось небо.
Вишу у маренні, тримаю
Щоб не урвалось в прірву.
Як Аполон груди вперед,
Забавляюсь з вітром.
Світає небо, як Ікар
Горю у вогненнім сяйві.
03.01.15/02:46:04
♦♣♠♥
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548270
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2015
автор: Сергій Ладижинський