Стук собі у підсвідомість.
Підсвідомості посил собі.
Настанови на майбутнє
Бездієві й гиблі.
Життя — давно повинність!
Не улюблення заняття, не хобі.
В людині особистостей сотні
змагаються за життя в наземному стеблі.
Відомі знання вищі,
Розуміння немале та принципи власні.
Нічого не використовується:
Сліпий перед собою, для себе глухий.
Дарма дивуватись, що хтось кращий.
Затерті лікті, руки гладенькі, пасма масні.
Минуле не мотивує, ще й ця
нездатність повірити в час не лихий.
Знищ
себе, ти зайвий.
Як прищ,
на лиці Землі, гнійний.
05.12.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548129
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2015
автор: Dingo Барський