В су́мний, мо́торошний час довелося жити,
Діточок родить-ростить, дівчину любити.
Все життя чекав війну, але не зі сходу-
Із московії прийшла, на біду народу.
Не поляк на нас напав, і не німець зовсім-
Росіянин і казах, і чечен московський...
Хочуть руських рятувать? Ні, в них плани інші-
Відбирать і грабувать-це в них добре вийшло...
Це уже не раз було.. спершу у Молдові,
Осетинець і грузин втратили ще крові.
Потім Крим віддали ми, хоч без втрат і болі,
Та тепер сини татарськи лишились в неволі...
Тільки вірю я в одне, це і пророкую:
Двоголовий півень вже буде до смаку нам
Ворогів зітрем на порох, відновим державу
І героям українським ми гукнемо "СЛАВА".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547825
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2014
автор: denyk