усі наші біди
весь оцей наш страшенний
щоденний біль
через те
що ми нічого
не доводимо до кінця
бо ж будь-яка справа потребує
свого логічного продовження
і завершення
а ми кидаємо на півдорозі
через трикляті постійні сумніви
через свою непостійність
через свою спонтанність
через свою невпевненість
найкращі шляхи
найкращих людей
і найкраще з можливих життя
а потім живемо з цим болем
ховаючись за обережністю
усі наші біди від кроків
незроблених до кінця
бо люди
на прикрість так звикли
до власного болю
що щастя бояться і брешуть
що його нема
втікають від справжнього щастя
у стіни власного дому
усі наші біди від того
що нашу
щоденну суцільну пітьму
розвіяти може не сонце -
жива людина -
а ми їй не віримо
закриваємось і ховаємось
хоч поряд із нею
поряд із люблячим серцем
почуваємось завше
щасливо спокійно
і навіть дитинно
усім нашим бідам
всій нашій відсутністі щастя
всій нашій оцій нещасності
всьому нашому суму
і сльзам
всій нашій темряві
існує одна-єдина причина
так-так
ви не помиляєтесь -
людина завжди потрібна людині
27.12.2014р. [21:57]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547820
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.12.2014
автор: Віктор Шупер