Горів у танку, спав під Градом.
Не їв, не пив, а все чекав,
Коли прокинувшись уранці,
Відчує подих рідних трав.
Торкнеться жінки , що чекала,
Вщипне себе, що це не сон,
І всіх братів своїх згадає,
Із ким не випить за столом.
Заснули хлопці, біль від втрати,
У горлі стала, наче ком,
Запалювать зірки на небі
Вже будуть всі вони разом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547666
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2014
автор: denyk