Школа. Кава. І дім з журбою.
- Дивна, - кажуть розмовляючи зі мною.
І зовсім ні, тепер я просто інша,
Немає більш веселої дівчиська.
Усмішка на лиці -
Всього лиш маска.
Но вірять всі,
Що в серці в мене казка.
Но не Едему більш желець.
Знаю, тепер я мертвець.
Мій дім - це Ад,
А кожен день тортури.
Ніхто більш не здолає оці мури.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547575
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: Юлия Анлел