Увесь Твій шлях проходила з Тобою:
За кроком крок,
В Твої сліди – мій слід.
А Ти мене не помічав. Журбою
Твоєю я страждала стільки літ.
І Ти пішов, віддавши на поталу
Неситим юрбам
Свою душу й плоть.
Чи їм святої сеї жертви стало,
Аби відчуть,
Як любить їх Господь?!
І нині знов – як і тоді робили –
Ту жертву чисту –
Н́а глум і на сміх!
Вони – Ти ж бачиш – так і не зуміли
Прийнять Любов,
Яка рятує [b]всіх[/b].
2014-12-30
Праця над перекладом Лесиної "Одержимої", певне, вплинула на написання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547555
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: Анно Доміні