Кінець року

Нічне  холодне  небо,  в’  язь  зірок,
скляних  гірлянд    усміхнені  вітання,
річних  подій  розмотаний  клубок
і  наші  неможливі  сподівання.

Лапландія,  Лускунчик,  Герда,  Кей,
веління  Королеви  Снігової...
Тримає  все  міцний  морозний  клей
у    зоряному  чистому  покої.

Нема  нічого  зайвого  навкруг—
ні  каменя,  ні  пагорба,  ні  гілки;
лежить  застиглий  вибілений    пруг
замерзлої  підмісячної  спілки.

Зіщулившись,  сповільнюється  час,
і  годі  розібратись  до  світанку:
це  вічність  мерзне    кригою  у  нас
чи  ми,  як  лід,  подзенькуєм  у  дзбанку.

Вікторія  Торон

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547436
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: Вікторія Т.