Я піду, й не скажу, а ні слова
Злетять у небо журавлі,
Любов ця не була випадкова,
Але залишиться в далекій млі.
Щось колить глибоко, в душі
Аж марашки біжать по тілу.
Остання сльоза котиться, по щоці
Все скрізь, начебто заніміло.
Радісний сміх перетворився в мовчання
Любов - найважче в житті.
Любов - це не зовсім кохання,
Але і вона тепер в забутті.
Справжні сльози течуть не по щоках,
А течуть вони по серці.
Немає й не буде цієї іскри в очах
То ж будемо перед собою відверті.
Помер дощ і біль пішла
Висушила всі очі.
В душі всеодно залишилась мла
Хоча серце шукає свій спокій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2014
автор: roman17