спи спокійно
у прицілі моєї "сайги"
три війни
на чотири набої...
сама знаєш, що в твоїй крові!
сама чуєш, що в твоїй мові!
ти кричиш уві сні
і тіні шепочуть злорадно,
нещадно...
спи спокійно,
весна на твоєму плечі
мій подих втамує тюльпаном...
закінчиться вранішній бій
зозулею на "курантах"
і ти, прокидаючись зранку,
із червоно-чорним бантом
торкнешся мого чола...
мій піт, моя кров і туга
розвіються куполом цирку...
ми з тобою не були в театрі,
ми не випили неба сповна,
ти так любиш відкриті фіранки-
мене тішить моя "сайга"...
сама знаєш, що в моїй крові,
сама знаєш, що в моїй мові...
і прийдуть, і приїдуть до петель...
і закінчуть петлею в дрова,
лиш тобі в сні приходить з єлеєм
земля...
нова...
спи спокійно, моя туга,
перетягнута патронташем
і своїм, і чужим, і "нашим"
твої слова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547423
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: Андрій Люпин