Самотня квітка.. Зі слізьми в очах..
На жаль всі почуття зів'януть..
Зів'янеш й ти,все закриваючи свій страх..
І в твої очі-навіть не поглянуть..
Самотня квітка,очі мов кришталь..
Такі ж безбарвні та такі холодні..
Прийде до тебе знов гірка печаль..
І ти будеш тонути у безодні..
Самотня квітка.. Ніби не жива..
І ніби зроблена із каменю та сталі..
Холодна,та завжди така нова..
Ти знову хочеш йти ще далі..
Самотня квітка.. Зупинись на мить..
І зрозумій,що виходу немає..
І зрозумій,що молодість не спить..
Але на жаль ми всі колись зів'янем..
Самотня квітка.. Я молю не плач..
Хай навіть діаманти будуть сльози..
Спинись,і ти мене пробач..
Будуть у кожного в житті своєму грози..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547416
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2014
автор: Андрей Ярошук