Чуттєвий абсурд.

Я  розтопчу  піщинку  в  морі  на  десерт.  
Не  дам  їй  мучитись  від  сухості  у  роті.
Вона  єдина  як  і  ти,  самотня  як  бродячий  пес.
Адже  і  серед  мільярдів  зір  можна  бути  самотнім.

Спрага  дошкуляє  мені  сьомий  рік.
За  обрієм  сонце  схилиться  на  твої  плечі.
Я  розтопчу  твою  піщинку  на  десерт.
вона  самотня  як  і  ти,  обломок  у  мому  серці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547407
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2014
автор: Мария Инкерман