Пилюги хвiст ударився об шибку,
скрипаль незримий тихо награва -
неначе вiтер заблукав у скрипку,
i разом з ним нескошена трава.
I разом з ним столiтняя дiброва,
i синя стрiчка рiчки на рiнi*,
i тихий вiдголосок твого слова,
яке прошепотiла лиш менi,
далекий гул грози i громовицi,
над плесом плин рибальського човна,
шалений лет сполоханої птицi…
менi передала - одна струна.
рiнь* - крупний пiсок, галька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547374
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2014
автор: Леонид Жмурко