Прийшов у мій сон.

Ти  знову  сьогодні  прийшов  у  мій  сон.  
Довго  дивився,  довго  мовчав,  а  потім  притиснув  до  стінки  і  міцно  мене  поцілував.  Ти,  цілував  мені  губи,  кусав  мою  шию,  ці  митті  були  не  роздільні,  як  наші  з  тобою  серця.  Ми  давно  уже  разом,  хоча  і  живемо  порізно,  та  в  нас  є  дещо,  що  належить  один  одному...Серця...  І  саме  тому  наші  всесвіти  сходяться.  Нехай  планети  не  мали  в  планах,  аби  ми  зійшлись.  Бо  по  горсокопу  ми  не  підходимо  я  Стрілець,  а  ти  Рак  і  тільки  друїди  нестримно  шепочуть,  ви  будете  разом,  будете,  щасливі,  будете.  Нехай  всесвітом  наші  долі  не  написані,  та  у  нас  є  багато  всього  іншого,  що  нас  зближує.  Я  з  захватом  можу  стати  твоєю  Беатріче,  нестримною  смаглявою  леді  в  чорному,  меланхолійною  Лаурою  чи  може  Ф'яметтою  Боккаччо,  аби  не  було  платонічно.  Я  можу  ніким,  для  тебе  не  стати,  окрім  одніє,  тієї  самої  жінки  з  іншої  планети  яка  врізалась  в  пам'ять  і  все  життя  за  нею  можна  сумувати.  Меланхолійність  у  наших  стосунках  зашкалює,  погляд  ріже  табличку  двох  значень,  подзвони  до  мене,  подзвони,  прийди,  поговори.  Не  ревнуй,  із  них  всіх,  яких  я  знаю,  ти  найкращий.  Всі  решта  пусті,  не  цікаві,  не  з  моєї  планети,  всі  решта  дешеві  і  схожі  у  чомусь  на  цвіль.  Всі  решта  брудні  і  ти  лиш  прекрасний,  я  всі  перекрию  зв'язки  ,  я  лиш  про  одне  прошу,  називати  тебе  "мій".  
І  плювати,  що  кажуть  навколо,  що  ти  не  хороший  і  дивний.  І  плювати  що  інші  про  тебе  говорять,  я  знаю,  ти  кращий,  кращий  від  всіх.  У  тебе  очі  космічні  і  погляд  хороший,  ти  милий,  ти  рідний,  планетний,  ніяк  не  пустий.  Ніхто,  чуєш,  ніхто  серед  всіх  цих  "колишніх"  і  "теперішніх",  не  настільки  прекрасний,  як  ти.  
Ти  прийшов  у  мій  сон  і  я  довго  не  хотіла  з  нього  прокидатись.  Я  хотіла  у  ньому  жити.  Хотіла  наяву  відчувати  тебе,  твоє  тепло,  твою  душу.  Будильник  дзвонив,  я  декілька  раз  його  вимикала,  проспала  пари,  улюблену  книжку,  стандартно,  зранку  не  прочитала.  Я  не  поснідала  і  не  пообідала,  завалила  заліки  і  десь  тихо  пошепки  подумала,  що  навіть  зі  всіма  цими  проблемами,  я  почуваю  себе  щасливою,  щасливою  на  мільярди,  тисячі  космічних  і  титанічних  відсотків.  Я  щаслива,  що  ти  просто  з'явився  в  моєму  житті  і  в  спілкуванні  з  тобою  я  можу  відчувати  себе  щасливою.  Я  щаслива,  що  в  звичайній  переписці,  мені  буває  тепло  так,  ніби  я  перебуваю  в  одній  із  найгарячіших  країн  Африки.
Дякую,  що  прийшов  сьогодні  в  мій  сон.  Дякую,  що  одним  мовчанням,  можеш  зігріти  моє  середньовічне  серце.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547173
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: Іринка Свердан