Набат

Плач  сьогодні,  завтра  буде  пізно.
Сльози  вмить  впита  суха  земля,
Й  понесе  захисникам  Вітчизни,
Що  боронять  нас  від  рук  кРемля.

Сльози  ті  зберуться  в  бистрі  ріки,
Ріки  створять  новий  океан.
І  могутней  хвилею  своєю
Він  накриє  весь  ворожий  стан.

Згинуть  всі.  Шойгу,  Медвідь  і  пУтін.
Янукович,  Кучма  і  Кравчук.
А  Небесну  Сотню  не  забути.
Та  гіркий  історіі  урок.

Брат  -  не  брат,  а  був  нам  наче  рідний,
Два  десятки  літ  гостривши  ніж,
Став  сестру  ,  спочатку  надуривши,
Грабувати  й  бити.  Не  візьмешь,

Руський  брат.  Немов  би  кістка  в  горлі
Горсть  Донецко-Кримської  землі
Стане  в  них  і  врешті  всім  на  радість    
Задихнуться  кляті  москалі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547170
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: denyk