я заснув при відкритім вікні
й сніг торкавсь незахищені плечі -
не танув...
завірюхою плеканих мрій
замітав ледь помітні сліди
війни на моєму обличчі...
тане сутінком в ковдрі
відчай...
зустрічайте у ріднім дворі
розчароване щастя,
в розцяцькованім образі
блазня!!!
завтра свято загляне в фіранку,
але сніг не розтане до ранку,
сивий сніг, що накрив сплячі плечі,
став золою дешевого вибуху...
з-під ялинки гіркі цукерки
залипають роти патокою
від зайчика...
я і в рік новий, мабуть, спатиму
при відкритім вікні
на двори золяні
з воронками!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547102
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: Андрій Люпин