Так люблю той Львів, що бракує ми слів

 Львів  -  це  кава,
Львів  -  шоколад,
моє  місто
Львів  -  Бандерштадт.
Тут  сміливі  леви
кам'яні  сидять
і  муркочуть.
Вони  щось  знають.
Сидять  і  знання  своє
охороняють.
Ці  будинки  і  ця  бруківка
(століття  пливуть  і  їх  не  хвилюють)
Я  їхала  в  трамваї  і  бачила,
Вони  виглядали  такими  гордячими
і  самовдоволеними,
Ніби  це  вони,
самі,
і  зовсім  без  нас,  людей,
зробили  революцію  минулого  року.
Бо  Львів  взагалі
дуже  самозакоханий.
Львів  нічний
візьми  парасолю,
Львів  весною
І  казка  зимова.
Хочеш  щастя  -  їдь  до  Львова.
Хочеш  щастя  -  їдь  до  Львова.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547072
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: Надійка Голобородько