З хорошими манерами
Він франтом був з хорошими манерами:
Сорочка свіжа, рукавички, фрак.
Словами сипав щедро, наче перлами,
І звИсока дививсь на юрбища
зівак.
Вона ж – тендітна, ніби порцелянова,
Дзвінка й крихка, неначебто кришталь,
А ще – наївна, плекана романами…
Її душа закутана в печаль.
Він сипав шпильками і смакував іронію,
Пив тонко нАсмішку, мов каву з молоком,
І наближав щораз душі її агонію,
Кришив на порох, ніби молотком.
А ввечері, струсивши крихти, – бАйдуже! –
Газету куплену вдоволено читав,
Дививсь на небо, усміхався райдужно
І до кишені очі не ховав…
Видіння
Сукня граційна, точЕна, мов чорний граніт,
Погляд-вуаль і шпигунка одвічна – сильвета
(йде крок за кроком за нею, немов оберіг).
Кучер у чорному. Коні баскі.
І карета.
Ніч колисає у хмарах провідну зорю.
Сходи. Підбори – немов феєрверки у небо.
Зустріч таємна – крихких почуттів
рандеву –
Лунко розбилася дзвоном годинника-серця.
Сумно зітхнули парфуми в короткім "Я йду"…
Коні – копитами Місяць на кратери-скельця.
Зникло видіння, здійнявши чуттів куряву…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547021
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: ptaha