Є дві лиш раси поміж нас :
це люди й ті, що нелюдами є.
Немає у природі інших рас,
на жаль, не кожен їх розпізнає:
Він може буть неначе як людина,
але настане якось раптом певна мить -
і нелюд проглядає крізь шпарини -
в людській подобі суть звіряча спить.
Єдине, що їх завжди відрізняє -
спроможність іншим спричиняти зло.
Хтось скаже, що із кожним це буває,
так кажуть ті, із ким це вже було.
Чи можна з нелюда перетворитись на людину?
Процес важкий, але чи є бажання? -
Бажання усвідомити провини -
властиве лиш людині покаяння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546930
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2014
автор: Farida Hanum