Хто це зробив із тобою, дівчинко? Хто так сильно топтався по лоні твоєї душі, що тепер закриваєшся від кожного, хто простягає руку допомоги й готовий подарувати серце в якості донора? Ти ж не говориш про почуття, замкнулась у собі, наче в палаті для тяжкохворих, хронічно хворієш синдромом самотності й малюєш у голові дивні картини, що блискавично вражають народ антимораллю! Ти ж відштовхуєш добрих та щирих людей, а у замін притягуєш хтивих й залежних від соціуму агресивних маніяків! Схаменися, крихітко! Ти ж пошкодуєш за свої дитячі вихідки, плакатимешся у моє плече, каятимешся у смертних гріхах й молитимеш, щоб пожаліла... Досить губити своє життя, плисти проти течії, підкорятися тваринним інстинктам! Ти така юна й красива, але до біса дурна, не роби помилок, чуєш, мила моя? Відкрийся мені, дозволь врятувати, накласти шину, перелити кров, дай зробити хоч щось! Не закривайся, дозволь полюбити, не відпускати, завжди піклуватись! Хто, чорт візьми, це зробив із тобою?!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546833
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2014
автор: Незайманий займенник