Забіліло, засніжило,
Шапка в дуба снігова.
Сонце іскрами світило,
В край прийшла таки зима.
Сніг рипить, мороз кусає,
Чи рум’янці роздає.
Кіт стурбовано ступає
Певно лапки береже.
Ось і ковзанка готова –
Довжелезна, мов ріка.
А на ній, немовби дрова,
Животом юрба спуска.
Переповнилось все сміхом.
Лиш стурбований дідусь.
Всі вітають його з снігом.
Впасти, каже, я боюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546812
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.12.2014
автор: Східний