Буду заміжня!

Як  гарно  це,  коли  "люблю...",
Коли  є  ніжність,  є  взаємність,
Нема  в  душі  того  болю,
В  стосунках  вірність  завжди,  чемність!

Коли  б  у  мене  так  було,
То  б  спів  був  з  ранку  до  вечері,
Перед  очима  все  б  цвіло...
Та  от  не  стука  ніхто  в  двері!

Все  мрії,  мрії,  різні  сни...
Роки  ідуть  -  я  в  сподіванні,
Були  б  уже  які  сини
Чи  донечки!-  Плоди  кохання.

Радію  завжди,  коли  я
Подружжя  бачу  на  бульварі,
Чи  вкупі  зібрана  сім'я,
Де  не  одна  душа,  а  в  парі!

Дивлюсь  (не  скрию)  залюбки
На  молодят  -  які  ж  бо  гарні,
На  сукню  ніжну,  каблучки...
Бач,  дні  проводили  не  марні!

Я  знаю,  буду  заміжня,
Моя  любов  не  за  горами,
Без  віри  не  буваю  й  дня,
Ще  озовусь  на  ймення  мами!
                                   27.12.2014

P.S.  Це  не  моя  історія,  а  літ.героїні!
Не  співчувайте  мені,  в  мене  все  є!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2014
автор: Людмила Дзвонок