Хіба за це мене треба вбивати,
Коли не хочу йти я за всіма?
Я свою думку вже не можу мати,
І отже розуму у мене вже нема...
І я вже вибирати не спроможна
Ні свого шляху, ні своєі долі.
Бо чиясь правда є непереможна,
А моя правда просто хоче волі.
І як мені цю волю не любити,
Як чужу правду взяти за основу?
Тому, напевне, мене краще вбити,
Бо я таки колись повстану знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546618
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: Любов Вакуленко