Якщо в дім іде грабіжник −
Не відказуй ні у чому
Дай йому гостинців різних,
Запроси його до столу.
Як стріляє – стій рівненько,
Щоби він не промахнувся,
Привиди йому ще неньку,
Щоб убити не забувся.
Кожен! Кожен Українець
Так робити зараз має
А зачепить лиш чужинця ,
То фашистом зразу стане.
Й ще одне важливе діло,
Той грабіжник геть не винен,
То Америка насіла,
На країни порчу чинить.
Пам’ятай Вкраїнець – бидло,
Без своєї навіть мови,
Без своєї думки…
Стидно!
Коли нас отак позорять!
Чом скривився? Що, ганчірка?
Ти не віриш в свої сили?
Це ганьба для чоловіка,
Піддаватися сопливо.
Пригадай, як Вишневецький
На воротях у Стамбулі,
З ворогів на краю смерті,
Глузував до в серці кулі.
Але що ж… перевилися,
Може.. й справді, йдіть в Росію,
Нащо ці лохи здалися,
Лиш позорять Україну…
П.С:
Може десь і нецензурно,
Але від душі, про правду,
Й по−козацьки солідарно.
Для щурячої громади.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546586
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: Сніжана Репеченко