http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545483
Сліпа любов ходила по землі...
Кого попало пестила, любила:
Були клієнтами прості і королі -
Не бачила вона що наробила.
Любов сліпа - їй треба поводир,
Сліпа - то й покладається на слух,
Сліпа любов - не бачить власних дір
Любов сліпа, тож має добрий нюх.
Сліпа собака - от її портрет,
Оближе руку, ту, що приголубить,
Вона приречена на смерть
Та її смерть - для неї лиш дарунком буде.
Не треба доглядати, берегти,
Не треба годувати, як каліку,
Сліпу коняку можна запрягти -
Невже то щастя з віку і до віку?
Любов незряча - гірше ніж чума!
Вона не бачить світла красоти,
Але чи винувата в тім сама?
В тім винуватий хтось? Ні - тільки ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)