[i]Ми з тобою, немов кораблі потонули
У блакитному мареві вічних зірок.
Подих свіжого вітру на тілі відчули...
Нас гойдає у морі, неначе листок.
Ми з тобою закриті у світі реалій
Стоїмо на скляному, прозорому дні.
Так стомились думки від постійних баталій
Розчиняємось разом в морській глибині.
Захлинувшись в воді, погасають моменти
Зупиняючи наших сердець тихий стук
І так швидко спливають повітря проценти
І в очах розмиваються дотики рук.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546474
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2014
автор: Karo