Не залишай мене зі злом на самоті,
Не дай мені в невірі геть зітліти,
Скажи слова такі потрібні і прості,
Щоб їх теплом я був хоч мить зігрітий.
Єдину мить прошу. А далі - то життя,
Пробач мені за цю хвилинну втому,
Так важко розібратись до пуття
Не у комусь, а у собі ж самому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546344
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2014
автор: Валентин Довбиш