і її світ крутився навколо поезії й чаю,
бо, здавалось, він сам з усіма людьми вже геть здичáвів.
тихі ночі, бентежні від сну ранки і вечори,
сповненí музикóю, що лине цієї пори.
кожна чашка торкалась думок, мов до губ, і пливла
ароматом натхнення по тілу й, торкнувшись чола,
спричиняла притік блискавиць за плечима й вгорі.
п'янкі рими, солодкі акорди лиш о цій порі...
(Сонцю)
23.12.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546266
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2014
автор: Микита Баян