Я відчуваю біль і втому.
Мене болить десь у Донецьку..
Луганську, рідний мій, вернись додому!
Згадай про мовоньку козацьку!
Люблю Дніпро і віру у майбутнє,
І Харків, що окопами укривсь,
Дніпропетровськ, плече якого мужнє,
І Київ, що в сльозах із кров'ю утопивсь.
Люблю усіх, бо всі ми - Україна!
І кожна область - це моя сім'я!
Ми звемось "кіборги", а не "руїна",
Тому живем. А поки йде війна..
Війна, що не питає про закони.
Війна, що забирає лиш найкращий цвіт.
Вона з'єднала сміливіших в батальйони,
Що на кордонах, наче сторожи воріт.
10.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546244
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.12.2014
автор: Christina