Я просто зачарована твоєю простотою,
Не прикладаючи зусиль знайшовши, тих людей.
Я просто входила у тебе з головою.
І мама не вірила, що я сміюся день у день.
Я зачарована і подумки борюся,
Навіщо лякатися всіх своїх бажань.
Ти іграшка долі, що збуджує ображати.
А мене сповнює цілий день жаль.
Брехнею і фальшивістю по вуха.
І сука ця душевна пустота.
Але на відривку часу опускають руки.
Лиш хворі душею, а я не така.
І з більмом на душі, помирають безчесні.
Ті, що не цінують головне.
А людям потрібні лиш люди, й це чесно.
Але чи варте цього життя золоте?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545971
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Мария Инкерман